14 червня 2016 року у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбувся семінар “Ефективне управління освітою в ОТГ. Від створення органу управління до реалізації плану оптимізації мережі шкіл”. Його проводили експерти шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” Айдер Сеїтосманов і Войцех Мархлєвський, а також директор Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля.
Участь у семінарі взяли представники 13 об’єднаних територіальних громад Львівської області, працівники ЛОІППО та їхні колеги з Івано-Франківська, представники освітянських профспілок і місцеві експерти з децентралізації та освітньої політики.
Відкриваючи семінар, директор Інституту Роман Шиян зазначив, що дві ключові реформи, які зараз відбуваються в Україні, адміністративна та освітня – це дві важливі сфери, які не завжди перетинаються між собою, а інколи навіть суперечать одна одній. Цей семінар власне й покликаний нівелювати подібні суперечності і виробити спільні позиції.
Світлана Книшик, директор Департаменту освіти і науки Львівської ОДА, наголосила на тому, що головна мета освітньої реформи – це аж ніяк не закриття шкіл задля економії коштів, як це часто сприймають люди на місцях, а, насамперед, забезпечення рівного доступу до якісної освіти. У своєму виступі пані Світлана відзначила наскільки важливим для України є зараз польський досвід. Адже найкраще про всі підводні камені реформ можуть розповісти люди, які вже це пройшли.
Експерти проекту детально зупинилися на особливостях управління освітою у територіальних громадах. Основна відмінність управління освіти на рівні громади від функцій колишнього районного відділу освіти, як зазначив Айдер Сеїтосманов, у тому, що відділ освіти ОТГ має змогу займатися стратегічним плануванням і прогнозуванням розвитку системи освіти у громаді. Натомість, відділ освіти РДА практично займався тільки оперативним управлінням освітньою мережею, забезпечуючи її поточну діяльність.
З особливою увагою слухали учасники семінару виступ Олега Фасолі, який поділився досвідом Хмельницької області, у шести громадах якої діє шведсько-український проект. За його словами, зараз ми маємо унікальний шанс перейти від “совкової” системи народної освіти до освітнього менеджменту. Усе, що робилося раніше, пан Олег назвав “ритуальними танцями” – змінювалися вивіски, а суть залишалася без змін. У попередній системі управління освітою на місцевому рівні було закладено багато внутрішніх протиріч. До прикладу, операційне управління освітою у районі здійснювала районна державна адміністрація через районний відділ освіти. Стратегічне управління, натомість, здійснювала районна рада. Бачення і підходи цих двох структур, за словами експерта, на 80% не співпадали. Сьогодні є шанс це поєднати, однак, цей шанс у нас останній.
З перших кроків реформування системи управління освітою на Хмельниччині проявилися три ризики:
- Перенесення (калькування) старої моделі, коли у кожній ОТГ практично створюються аналоги колишніх районних відділів освіти.
- Супротив органів виконавчої влади, які намагаються за всяку ціну утримати свої повноваження. Сприяє цьому і наше законодавство, у якому недостатньо чітко окреслено розподіл цих повноважень.
- З розвитком територіальних громад виникає явище “місцевого феодалізму”, коли голова ОТГ вважає, що йому все дозволено і не потрібно ні на що звертати увагу. Цей ризик надзвичайно великий, особливо у фінансово спроможних громадах. Його наслідком може бути те, що хорошу ідею децентралізації ми перетворимо у банальну деконцентрацію влади. Голови громад мають розуміти, що існує єдина державна освітня політики, якої мають дотримуватися усі.
Польський експерт проекту Войцех Мархлєвський зупинився на міфах, які супроводжують українські освітні реформи. При чому, з кожним днем народжують нові міфи. Найпопулярніший міф: немає школи – помре село. І йдеться тут не так про дітей у школі, яких у цьому селі просто немає з демографічних причин, як про саму будівлю школи. Вона, за спостереженнями пана Войцеха, в Україні перетворилася у якийсь символ. А насправді – це звичайний будинок. Якщо потреба у ньому зникає, а утримувати дорого і немає сенсу, то його просто зносять або продають. Ця ситуація нагадала польському фахівцю, етнографу за базовою освітою, одну специфічну культуру на Індонезійських островах – культуру “карго”. Мешканці одного з островів щодня спостерігали як над ними пролітають транспортні літаки, які постійно доставляють якісь товари на сусідні землі. Старійшини племені вирішили, що достатньо буде збудувати на острові злітну смугу, і тоді літаки привезуть ці товари їм. Вони зробили це, навіть поставили дерев’яні макети літаків, сподіваючись, що це привабить перевізників. Однак, жоден транспортник так і не приземлився на їхній острів. Подібна ситуація в українських громадах: є шкільна будівля, але немає дітей, громада чекає, а лелеки дітей не приносять і вчитися у цій школі нікому.
Після таких аргументів у жодного з присутніх не виникло бажання відстоювати цей міф. Більше того, колега з Івано-Франківщини підтвердив, що у Галицькому районі є 20 населених пунктів, в яких немає школи. І ці села не вимерли, а цілком успішно існують.
Окремий блок питань у програмі семінару було відведено діяльності опорних шкіл. Завідувачка кафедри освітньої політики Мирослава Товкало представила учасникам суть ідеї опорних шкіл, яку у нас на місцях часто трактують зовсім не так, як це розуміє Міністерство освіти. Адже опорні школи – це перш за все можливість кожний населений пункт охопити якісною освітою. Плануючи мережу опорних шкіл, не можна забувати про те, що не за горами запровадження старшої профільної школи. Тому вже зараз доцільно розглядати у якості опорних школи ІІ ступеня. Ці школи мають бути привабливими для учнів та батьків. Для спілкування з громадою потрібно формувати окремі комунікаційні стратегії для кожної цільової групи. Як сказав Олег Фасоля, “опорні школи мають стати острівцями щастя” для учнів.
Значна частина запитань від представників об’єднаних громад стосувалася практичних аспектів діяльності органів управління освітою ОТГ: кількісного складу, розподілу повноважень, атестації учителів, взаємодії з районними відділами освіти, утримання закладів позашкільної освіти тощо.
На допомогу громадам в рамках проекту “Підтримка децентралізації в Україні” видано брошури “Методичні рекомендації щодо створення системи управління освітою об’єднаних територіальних громад”, “Децентралізація освіти у Польщі” та “Місцеве самоврядування в країнах Скандинавії та Балтії”.
Працівники кафедри освітньої політики ЛОІППО також підготували для учасників практичні матеріали, які допоможуть громадам належним чином організувати проведення атестації педагогічних працівників, налагодити методичну роботу, розібратися у механізмах фінансування шкільної освіти.
Матеріали семінару:
“Ефективне управління освітою в ОТГ. Від створення органу управління до реалізації плану оптимізації мережі шкіл” – презентація проекту “Підтримка децентралізації в Україні”
Розвиток освіти в об’єднаній територіальній громаді. – Дуда О.Д., доцент кафедри освітньої політики ЛОІППО
Система роботи органу управління освітою з проведення атестації педагогічних працівників в ОТГ. – Козлова Л.Г., ст. викладач кафедри освітньої політики ЛОІППО
Фінансове забезпечення освіти в ОТГ. – Коцовська О.С., доцент кафедри освітньої політики ЛОІППО
Опорні школи: їх суть, функції та критерії визначення (пропозиції). – Мирослава Товкало, завідувач кафедри освітньої політики ЛОІППО
***
Проект “Підтримка децентралізації в Україні” реалізується Шведською асоціацією місцевих влад і регіонів (SALAR) та її підвідомчою організацією SKL International в рамках допомоги уряду Швеції Україні на шляху реформ.
